Бажаю перемоги і всього найкращого від Серця Воскреслого Христа всім українцям і українкам, тим, хто захищає Вітчизну, і тим, хто знайшов у нас притулок.

Медіа-портали з усього світу, від Вашингтона до Бангкока, публікують статті про цей візит. Звичайно, більшість з них - це прості прес-релізи, короткі підсумки того, що відбулося у Варшаві 04.05.04. У мене склалося враження, що його прирівняли до контактів Макрона і Шольца з Комуністичною партією Китаю, Трампа - з глибинною державою, Кремля - з ЄС, "польських фермерів" - з німецькими агентами впливу. Українські інтернет також висвітлювали візит як одну з багатьох подій. Для нас це є відром холодної води. Промови обох президентів були дуже емоційними і викликали багато піднесених почуттів. Однак настав час їх остудити. Згадаймо, що перші краплі з цього відра вилив на нас король Карл ІІІ у своїй промові в Бундестазі. Тож ми розуміємо, наскільки сильні сильні світу цього виступають проти союзу між Польщею та Україною, проти нового договору між нашими країнами, зрештою, проти Нової Речі Посполитої.
З усіх коментарів, які я знайшов в Інтернеті за останні кілька годин, лише деякі збігаються зі словами Монаха і Габріеля Мацєєвського. Про цих двох - за мить. Лише три коментарі мають значення, яке можна порівняти зі словами двох наших блогерів. І це слова Марека Фейгіна з його розмови з Арестовичем у середу 05.04: "Відносини між Києвом і Варшавою рухаються в невідомому досі напрямку. Більша частина історії поляків і українців була важкою і нерівною. Було по-різному. Але зараз вони знаходяться в самому зеніті, на висоті своїх взаємних відносин. І те, що зараз говорять Зеленський і Дуда, а саме, що між двома країнами не буде кордону, що їхні соціальні та економічні системи будуть тісно переплетені, причому, всупереч московській пропаганді, ніхто не має наміру зливати їх в одне ціле, все вказує на те, що це дійсно буде мікро-ЄС між Польщею і Києвом, в рамках ЄС, звичайно". Другий коментар - це відповідь самого Арестовича на запитання Фейгіна (What do you think?): "Доля Європи, тобто і світу, була змінена в той момент, коли Хмельницький повів Україну на Москву". У цьому є певне спрощення, адже дослідження Габріеля Мацієвського вказує на те, що Хмельницький був лише представником козацько-могилянської еліти, яка мала намір повести Запоріжжя у бік Франції чи Нідерландів. З чого ми робимо висновок, що саме голландці призвели до капітуляції Запоріжжя перед Кремлем. У великому узагальненні це зводиться до одного. Арестович продовжує: "Якби він привів Україну до Польщі, то карта Європи, її історія та історія всього світу виглядала б зовсім інакше, ми навіть не можемо собі уявити, як саме. Найголовніше, що не було б, я підозрюю, ні Сталіна з усіма нюансами, які за ним стоять, ні сучасного Путіна, яким він є зараз. І Росія, можливо, була б вільною, тому що по сусідству була б величезна держава, Рiч Посполитa трьох народів. Поляки теж були погані, вони теж напартачили, вони не хотіли ставити православну шляхту в рівні умови з католицькою, вони сильно утискали православну шляхту, тому Хмельніцький і виїхав до Росії. Тоді доля Європи змінилася. Сьогодні ми маємо другий момент, коли доля Європи і світу може змінитися. Україна віддаляється від Москви в бік Польщі. Від союзу з Москвою до союзу з Польщею. Важливо не проґавити цей другий шанс. І є всі підстави вважати, що ми цей шанс не змарнуємо. А як зміниться доля, побачимо в майбутньому. Найголовніше, що відносини України з Польщею мають більше підґрунтя, ніж просто як сусіди, або як люди, об'єднані спільною метою чи безпекою. Це набагато більше. Це як дві сестри. Я знаю, що поляки надають цьому великого значення, люди в уряді, депутати, військові. Це ускладнюється дуже хорошими особистими стосунками двох президентів, Дуди і Зеленського. Це унікальна можливість, і ми нею користуємося. Люблінський трикутник, де Литва, Польща та Україна завжди дружні між собою. Плюс Естонія і Латвія. І навіть Білорусь. І, можливо, ще хтось приєднається. Але навіть якщо тільки в такому варіанті. Московське князівство виставляло найбільше армій проти Литовського князівства і Речі Посполитої. По-моєму, 29 разів. Тож зараз ми маємо 30-ту війну. Це більше, ніж просто така польська математика, що якщо впаде Україна, то ми наступні. Це сакральні речі. Слава Богу, що вони реалізуються", - сказав реалістичний коментатор тихим голосом. Він не наважився винести в заголовок цього влогу посилання на Рiч Посполиту і візит Зеленського до Польщі. Відверто кажучи, я його не тільки розумію, але й підтримую. Обережність тільки вітається. Що стосується суті цього коментаря, то ми не можемо з ним не погодитися.

Тут доречно процитувати коментар @Mniszyska (Монахa) під текстом "Маленький лицар" Габріеля: "Вчора я задумався, чи була б ця польсько-українська співпраця можливою без трилогії Сенкевича і без Івана Павла ІІ, якого хочуть витягнути з могили і осквернити. Обидва президенти вшанували Папу в Королівському замку. Слава Богу! Однак мені здається, що, обговорюючи нинішні наслідки подій в Україні в Польщі, ми недооцінюємо силу впливу роману Сенкевича. Чим би була для нас сьогодні Україна без його "Ogniem i mieczem", "Потопа" чи "Пана Володийовського"? Я переконаний, що Кориллус, назвавши свій сьогоднішній текст, підтверджує це. У мене таке враження, що те, що сталося у Варшаві, було також великою перемогою для літератури Сенкевича. Без нього все було б інакше. Для мене на цій площі Генрик Сенкевич та Іван Павло ІІ зустрілися з могили, живі, як з-під землі. Це була їхня перемога на шляху до спільного майбутнього".

І мусимо додати, що Польща має свого Монарха у надприродному вимірі з листопада 2016 року. І це Монарх, який, з одного боку, є дарувальником свободи, а з іншого - добре знає тягар неволі. Він протистояв силам і організаціям, які його представляли, самотужки, одноосібно. І він переміг. Він залишив своїм послідовникам прямий шлях через складний світ. Польським політикам, бізнесменам і пересічним полякам варто було б також буквально вказати на джерело солідарності з Україною. Адже його передали нам учні Христа: святий Іван Павло ІІ, блаженний кардинал Вишинський, блаженний Попелюшко і багато-багато інших...

Нагадаємо, що президент Зеленський процитував пам'ятне звернення до сили Божого Духа у 1979 році з варшавської площі Перемоги. З іншого боку, ПАД процитував слова Святішого Отця про необхідність примирення польського та українського народів. Таким чином, два гетьмани, бо саме так я тепер бачу двох президентів, підійшли до священної ролі монарха, до священних справ, про які говорив Арестович. І зробили це з цілковитою автентичністю.

Додамо до цього слова Габріеля Мацєєвського з вищезгаданого тексту "Маленький лицар": "Стиль президента Зеленського суттєво відрізняється від того, що демонструють інші політики під час прес-конференцій та виступів. Особливо російські політики, які вже багато десятиліть продають лише один товар - свою абсолютну обізнаність у найважливіших справах цього світу. ... Зеленський як президент перестав грати. Це, напевно, перше, що він зробив, і він підкреслює це в кожній своїй промові. Хороший актор, пародист, людина, яка розумілася на музиці, він все це відкинув, бо розумів, що навіть видимість несправжності може його дискредитувати і висміяти. Тому він залишався самим собою, а обставини зробили з нього маленького лицаря, персонажа, якого ми тут дуже добре впізнаємо, хоча асоціація із Зеленським ще нікому не спадала на думку. Я помітив це вчора, під час його виступу перед Королівським замком. Я подумав, що це саме той Володієвський, як він має виглядати і поводитися. Шкода, що він не сфотографувався з маршалом Ельжбетою Вітек, бо це б його ще більше підняло. Бо несприятливі обставини, труднощі та перешкоди можна, і український президент є тому доказом, перетворити на переваги. До того ж настільки сильні, що будь-яка дискусія з ними не має сенсу". Зауважимо, що визнання недійсною будь-якої критики його особи та політики також додає польським політикам влади.

Третій голос, на який варто звернути увагу серед коментарів ЗМІ, - це одне речення зі статті Моніки Сцісловської та Венесси Ґери з Los Angeles Times: "Візит Зеленського також демонструє зростаючу міжнародну роль Польщі в новому безпековому порядку, який формується в умовах російської агресії проти України".

Їм вторить Ішан Тарур з Washington Post, який у заголовку свого тексту називає нашу країну "новим 'центром тяжіння' в Європі". При цьому він цитує гейдельберзьку лекцію Матеуша Моравецького. Водночас він пише про можливу втрату влади партією "Право і справедливість" і цитує прогресивних польських оглядачів, які представляють промосковський вплив Берліна, які запевняють, що після зміни влади нічого не зміниться у ставленні до України. Тарур демонструє тут брак знань, наївність і слабкість свого аналізу. Бо все зміниться, зі зміною влади в Польщі. Україна втратить союзника і ослабне. Нова влада буде виконувати побажання дуету Берлін-Пекін. Як максимум, можна буде розраховувати на тимчасовий компроміс з Кремлем. Зміна влади, однак, малоймовірна, хоча й не виключена. І нехай це буде відром холодної води для лідерів ПіС і Солідарної Польщі.

Наостанок додамо слова Зеленського, звернені до польських підприємців: "Ми вже дуже інтенсивно запрошуємо польський бізнес заходити в Україну. Чому? Тому що, можливо, хтось десь у світі ще має сумніви - а я впевнений, що Польща впевнена в нашій перемозі - і це означає, що чим раніше бізнес зайде, тим більше грошей він заробить. Ласкаво просимо". Додає своє слово Анджей Дуда: "До повномасштабного вторгнення в Україні працювало понад тисячу польських компаній, а після перемоги їх буде ще більше".

Однак шлях до цієї перемоги непростий. Проти вступу України до НАТО виступають не лише Німеччина та Угорщина, а й США. Йдеться про перші кроки до необхідного завершення війни. Хоча це не буде повноправною участю, Вашингтон чинить опір цим зусиллям. Маргіналізація візиту Зеленського до Польщі відображає підхід світових організацій до альянсу наших країн. Вона показує, що радикальне послаблення Москви і повна перемога, заснована на власній людській силі, в сьогоднішній геополітичній конфігурації є дуже складною. Так, це можливо, але тільки якщо ми довіримо цю справу Володарю історії, тобто Тому, хто переміг зло.

Що у Велику ніч Воскресіння'2023 власноруч записав. Magazynier - Cкладник

https://www.youtube.com/watch?v=m8gm2rdmLeg

https://www.president.gov.ua/news/rosiyi-ne-vigrati-u-yevropi-koli-ukrayinec-i-polyak-stoyat-p-82125

https://www.youtube.com/watch?v=daTdJU-5Qi8

https://www.latimes.com/world-nation/story/2023-04-05/ukraine-zelensky-visits-poland

https://www.washingtonpost.com/world/2023/04/07/poland-center-gravity-heart-europe-nato-history/

---

tagi: москва  анджей дуда  володимир зеленський  варшава  замкова площа 05 04  арестович  фейгін  мацєєвський  los angeles times  хмельницький  польща   монах 

	Magazynier
	10 kwietnia 2023 11:31

11     1012    3 zaloguj sie by polubić